Як працюють протизапальні засоби: що потрібно знати перед прийманням

Протизапальні засоби широко застосовуються в медицині для зменшення болю, зниження температури та боротьби із запальними процесами. Вони діють шляхом пригнічення ферментів, що беруть участь у синтезі медіаторів запалення. Наприклад, одним з ефективних представників цієї групи є мефенамінова кислота — від чого вона застосовується та яку дію чинить, можна дізнатися з інструкції.

Перед прийманням протизапальних препаратів важливо враховувати їхні механізми дії, можливі побічні ефекти та протипоказання. Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), такі як ібупрофен, диклофенак, напроксен, можуть негативно впливати на слизову оболонку шлунка та дванадцятипалої кишки, підвищуючи ризик розвитку гастриту, ерозій та виразкової хвороби, особливо при тривалому застосуванні або прийомі на голодний шлунок.

Деякі НПЗЗ мають кардіотоксичний ефект, підвищуючи ризик артеріальної гіпертензії, тромбозів, інфаркту міокарда та інсульту, особливо у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Також ці препарати можуть чинити нефротоксичну дію, що призводить до погіршення функції нирок, затримки рідини та підвищення артеріального тиску. При хронічних патологіях печінки (гепатит, цироз) слід з обережністю застосовувати препарати, що метаболізуються печінковими ферментами.

Які ефекти чинять протизапальні засоби

Цій групі ліків властиві кілька ефектів:

1. Протизапальний. Пригнічують активність ферменту циклооксигенази, що відповідає за утворення простагландинів — речовин, які беруть участь у розвитку запального процесу. Зменшення рівня цих медіаторів знижує набряк, почервоніння та біль.
2. Знеболювальний. Інгібування синтезу простагландинів зменшує чутливість нервових закінчень, що сприяє полегшенню болю при травмах, запальних захворюваннях суглобів, міалгіях та головному болю.
3. Жарознижувальний. Під час запальних процесів простагландини впливають на центр терморегуляції в головному мозку, провокуючи підвищення температури. Блокування їх продукції допомагає нормалізувати температуру тіла.
4. Антитромботичний. Деякі НПЗЗ знижують агрегацію тромбоцитів, запобігаючи утворенню тромбів.
5. Спазмолітичний. Деякі протизапальні препарати, зокрема мефенамінова кислота, можуть зменшувати спазми гладкої мускулатури, що корисно при дисменореї та спастичних болях.

Завдяки цим властивостям протизапальні засоби ефективні при багатьох патологічних станах.

Які препарати краще використовувати

Оптимальний вибір протизапального засобу залежить від етіології захворювання, супутніх патологій та індивідуальної чутливості пацієнта. Найбільша ефективність властива таким фармакологічним групам:

• Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Інгібують активність циклооксигенази (ЦОГ-1, ЦОГ-2), зменшуючи продукцію простагландинів, що опосередковують запальний процес. Використовуються при ревматоїдному артриті, остеоартрозі, міозитах та інших патологіях опорно-рухового апарату.
• Селективні інгібітори ЦОГ-2. До цієї групи належать целекоксиб, еторикоксиб, які переважно впливають на ЦОГ-2, мінімізуючи ризик гастропатій, характерних для класичних НПЗЗ. Застосовуються при хронічних запальних захворюваннях суглобів, остеоартриті, подагрі.
• Ацетилсаліцилова кислота. Окрім протизапального ефекту, чинить антитромбоцитарну дію за рахунок інактивації тромбоксану A2, що знижує ризик тромбоутворення. Призначається пацієнтам із серцево-судинними патологіями, фебрильними станами.
• Парацетамол. Основний механізм дії пов’язаний із пригніченням центральної ЦОГ-3, що забезпечує жарознижувальний та анальгезуючий ефекти без вираженого протизапального впливу. Використовується при лихоманці, головному та м’язовому болю.

Комбіновані препарати та місцеві засоби

Комбіновані препарати містять кілька активних компонентів, що підсилюють терапевтичний ефект та зменшують побічні реакції. Наприклад, поєднання парацетамолу, ібупрофену та кофеїну потенціює анальгетичну дію, тоді як ацетилсаліцилова кислота в комбінації з магнієм знижує гастротоксичність.

Місцеві форми (гелі, мазі, пластирі) на основі диклофенаку, кетопрофену, напроксену чинять локальний протизапальний ефект, мінімізуючи системний вплив на шлунково-кишковий тракт. Використовуються при остеоартрозі, бурситах, тендовагінітах, травмах м’яких тканин.

📌 Перед використанням будь-якого протизапального засобу необхідно проконсультуватися з лікарем для індивідуального підбору терапії, враховуючи супутні захворювання та можливі лікарські взаємодії.бу варто проконсультуватися з лікарем, особливо якщо є хронічні захворювання. Правильний вибір препарату та дотримання рекомендацій допоможуть мінімізувати ризики й забезпечити ефективне лікування.