Профілактика, діагностика та біопсія: як проходить ендоскопія на Троєщині

Ендоскопія — один із найточніших та найменш інвазивних методів сучасної діагностики, який допомагає виявити багато небезпечних захворювань на ранніх стадіях. Саме завдяки активному використанню ендоскопічних обстежень у профілактичній медицині, деякі країни змогли суттєво знизити рівень онкологічних захворювань.

Так, у Японії вже понад 30 років існує державна програма масового ендоскопічного скринінгу — обов’язкові гастроскопії та колоноскопії у віці 40+ дозволили зменшити смертність від раку шлунка майже на 50%, згідно з даними Японського онкологічного товариства. Подібні програми діють також у Південній Кореї, Німеччині, Італії, Франції.

В Україні ендоскопія не є обов’язковою процедурою, проте гастроентерологи, проктологи та онкологи дедалі частіше рекомендують її у складі щорічного профілактичного огляду. За даними МОЗ, лише за останні 5 років кількість ендоскопічних досліджень у державних і приватних закладах зросла на понад 60%. Це свідчить про зростаюче усвідомлення важливості ранньої діагностики.

Особливу увагу в цьому матеріалі ми приділяємо темі ендоскопії на Троєщині https://vitamedical.com.ua/endoskopiya/ одному з найбільших житлових масивів Києва, де проживає понад 300 тисяч людей. Із щорічним зростанням запиту на доступні та точні методи обстеження потреба у якісній діагностиці стає дедалі актуальнішою.

Саме тому ми підготували розгорнутий огляд, що охоплює види ендоскопічних процедур, показання до їх проведення, правила підготовки, а також пояснення лікарів-ендоскопістів щодо того, чого очікувати під час обстеження.

Що таке ендоскопія та роль у медицині

Термін «ендоскопія» походить від грецьких слів endon — «всередині» та skopein — «дивитись». Таким чином, ендоскопія буквально означає «огляд зсередини». Це загальний медичний термін, що описує метод візуального обстеження внутрішніх порожнин і органів людини за допомогою спеціального приладу — ендоскопа.

Ендоскоп — це гнучкий або жорсткий зонд, обладнаний мініатюрною камерою, джерелом світла та, у багатьох випадках, інструментальним каналом. Це дозволяє не лише бачити стан слизової оболонки органа у реальному часі, а й виконувати маніпуляції під час обстеження — наприклад, взяти зразок тканини (біопсію), видалити поліп, зупинити кровотечу або витягти стороннє тіло.

Які сфери медицини використовують ендоскопію?

Сьогодні ендоскопія застосовується в майже всіх галузях медицини, зокрема:

• Гастроентерологія — найпоширеніше застосування: гастроскопія, колоноскопія, ректороманоскопія для діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту;
• Пульмонологія — бронхоскопія для обстеження трахеї, бронхів і легенів;
• Урологія — цистоскопія для дослідження сечового міхура і сечівників;
• Гінекологія — гістероскопія для обстеження порожнини матки;
• Оториноларингологія — ларингоскопія, риноскопія та інші процедури для оцінки стану ЛОР-органів;
• Хірургія — лапароскопія як малоінвазивна операційна методика для обстеження або втручання в черевну порожнину;
• Онкологія — для раннього виявлення пухлин або моніторингу динаміки лікування;
• Проктологія — застосування колоноскопії та аноскопії для діагностики геморою, поліпів, новоутворень прямої кишки.

Завдяки своїй універсальності, точності та мінімальній травматичності, ендоскопія стала основою сучасної діагностичної медицини. У багатьох випадках вона дозволяє уникнути повноцінної хірургічної операції, або навпаки — вчасно виявити патологію, яка вимагає хірургічного втручання.

За оцінками Європейської асоціації гастроентерологів, понад 70% випадків раку шлунка, товстої кишки та стравоходу можна було б виявити раніше, якби пацієнти проходили ендоскопічні обстеження на профілактичній основі. Це робить ендоскопію не лише діагностичним, а й життєво важливим профілактичним інструментом.

Показання до ендоскопії: коли лікар-ендоскопіст або гастроентеролог може рекомендувати процедуру?

Ендоскопія — це не просто додаткове обстеження, а іноді ключовий етап у постановці точного діагнозу. Рішення про проведення процедури приймає лікар-ендоскопіст або лікар гастроентеролог (залежно від конкретного запиту та профілю захворювання), орієнтуючись на клінічну картину, анамнез пацієнта та попередні результати аналізів.

Найчастіше ендоскопічні дослідження призначаються при таких симптомах:

• Біль у животі нез’ясованого походження, особливо якщо він рецидивуючий або зростає з часом;
• Печія, відрижка, нудота, порушення ковтання — ознаки ураження стравоходу або шлунка;
• Кров у калі або блювоті — симптоми, які потребують термінової візуальної діагностики;
• Хронічний кашель, утруднене дихання, задишка — підстава для проведення бронхоскопії;
• Порушення дефекації (запор, діарея), особливо у пацієнтів після 45 років;
• Різка втрата ваги, втрата апетиту без об’єктивних причин;
• Підозра на виразкову хворобу, гастрит, коліт або пухлини;
• Хронічні інфекції сечостатевої системи, при яких може бути рекомендована цистоскопія.

Залежно від скарг, лікар обирає відповідну процедуру — гастроскопію, колоноскопію, бронхоскопію, цистоскопію тощо.

Профілактична ендоскопія: коли варто проходити обстеження без симптомів?

Окрім діагностичних цілей, ендоскопія використовується і для профілактики. Сучасна світова медична практика наголошує: багато онкологічних захворювань можна виявити та усунути на ранньому етапі, якщо пацієнт проходить регулярні обстеження.

🔹 Рекомендований графік профілактичної ендоскопії (за міжнародними стандартами):

• Гастроскопія — раз на 3–5 років після 40 років, особливо при наявності родинного анамнезу шлункових захворювань;
• Колоноскопія — один раз у 5–10 років після 45 років (за наявності симптомів — раніше);
• Гістероскопія — за призначенням гінеколога при порушеннях менструального циклу, болях, кровотечах;
• Бронхоскопія — при тривалому кашлі у курців або підозрі на хронічні легеневі захворювання.

У деяких випадках направлення на ендоскопію може надати не лише гастроентеролог, а й лікар-ендокринолог — наприклад, при підозрі на гормональні порушення, що впливають на травлення або моторику шлунково-кишкового тракту. Більш детально про це можна прочитати у матеріалі «Консультація ендокринолога: що варто знати» за адресою https://vitamedical.com.ua/konsultacziya-endokrynologa-shho-varto-znaty/

Що показує ендоскопія та як розшифровуються її результати

Ендоскопія — один із найточніших методів візуальної діагностики, який дозволяє лікарю-ендоскопісту у режимі реального часу оглянути внутрішні органи без хірургічного втручання. Найчастіше процедура застосовується для обстеження органів шлунково-кишкового тракту, дихальної системи та сечостатевої сфери.

Під час ендоскопії спеціаліст оцінює:

• колір, стан і структуру слизової оболонки;
• наявність запалень, ерозій чи виразок;
• поліпи або інші підозрілі утворення;
• ознаки кровотечі чи судинні аномалії;
• стан природних отворів, складок і перистальтики органів.

Крім того, під час обстеження можливе виявлення інфекційних агентів, зокрема Helicobacter pylori — бактерії, яка часто спричиняє гастрит і виразкову хворобу. Але найважливіше — якщо лікар помічає ділянки слизової, які викликають підозру, він може відразу провести біопсію, не припиняючи процедури.

Біопсія під час ендоскопії: навіщо вона потрібна?

Біопсія — це взяття маленького зразка тканини зі стінки органа для подальшого гістологічного аналізу під мікроскопом. Процедура є безболісною і триває всього кілька секунд — пацієнт її майже не відчуває, а саме обстеження не затягується.

Біопсія показана у таких випадках:

• при виявленні підозрілих утворень (поліпів, ерозій, виразок);
• для диференціації доброякісного та злоякісного процесу;
• щоб підтвердити або виключити дисплазію чи рак;
• для уточнення типу пухлини або діагнозу;
• для виявлення Helicobacter pylori або інших інфекцій.

Важливо розуміти: біопсія — це не ознака «поганого діагнозу», а стандартна практика для точної та ранньої діагностики. За статистикою, її виконують приблизно у 30–40% ендоскопічних обстежень, навіть при незначних симптомах або з профілактичною метою.

Як повідомляють результати ендоскопії

Після завершення обстеження лікар-ендоскопіст одразу надає попередній висновок — на основі того, що вдалося побачити під час візуального огляду. Це дозволяє пацієнту отримати першу орієнтацію щодо стану органа вже в день процедури.

У разі, якщо проводилась біопсія, лікар обов’язково пояснює, з якою метою був взятий зразок тканини, та вказує терміни готовності результатів лабораторного аналізу. Зазвичай це займає від 3 до 7 робочих днів, залежно від складності дослідження.

Пацієнт також отримує:

• письмовий опис побачених змін;
• фотознімки слизової оболонки (якщо це передбачено форматом обстеження);
• подальші рекомендації, зокрема — звернення до гастроентеролога, проктолога або іншого профільного фахівця для інтерпретації результатів і призначення лікування.

Такий підхід дозволяє не лише швидко зорієнтуватися, а й своєчасно продовжити діагностичний або лікувальний процес.

Важливість ендоскопії

Ендоскопія — це не просто медична процедура, а важливий інструмент ранньої діагностики, який здатен рятувати життя. Завдяки можливості оглянути внутрішні органи в режимі реального часу, виявити навіть мінімальні зміни слизової, взяти біопсію та визначити природу патологій, цей метод став невід’ємною частиною сучасної доказової медицини.

🔹 За даними ВООЗ, до 40% випадків раку шлунка і товстої кишки у світі виявляються на пізніх стадіях — переважно через відсутність своєчасної діагностики.
🔹 У країнах, де впроваджені обов’язкові скринінгові програми з гастроскопією і колоноскопією (Японія, Південна Корея, Німеччина), показники смертності від цих форм онкології знижені в рази.
🔹 В Україні ендоскопія поки що не є частиною масових програм скринінгу, однак попит на неї зростає — що свідчить про поступове формування культури профілактики.

Ендоскопічне обстеження може бути рекомендоване при конкретних симптомах або ж виконуватись профілактично — особливо після 40–45 років. Воно дозволяє виявити захворювання на доклінічному етапі, коли лікування є найефективнішим.

❗ Якщо лікар-ендоскопіст, гастроентеролог або ендокринолог рекомендує пройти ендоскопію — не варто зволікати. Це не страшно і не боляче, але вчасно проведене обстеження може змінити хід подій і дати шанс на повноцінне життя без ускладнень.

Важливо пам’ятати, що ендоскопія — не єдиний інструмент діагностики. Залежно від клінічної ситуації, лікар може також рекомендувати магнітно-резонансну томографію (МРТ), комп’ютерну томографію (КТ) чи ультразвукове дослідження (УЗД). Кожен із цих методів має свої переваги, а у поєднанні вони дозволяють скласти повну клінічну картину і підібрати оптимальне лікування.