Аутоімунний тиреоїдит АІТ консультація ендокринолога

Аутоімунний тиреоїдит або АІТ – це хронічна запальна патологія щитоподібної залози аутоімунного походження, для якої характерно руйнування паренхіми щитоподібної залози внаслідок хронічної прогресуючої лімфоїдної інфільтрації. Також, захворювання відоме як тиреоїдит Хашимото. Консультацію проводить лікар ендокринолог, Київ, клініка Док Лайф. Можливо консультація лікаря ендокринолога онлайн, для цього потрібно оформити заявку на сторінці та відправити всі наявні у Вас медичні документи лікарю до консультації. Сторінка для оформлення онлайн консультації Київ.

Патологія діагностується приблизно у 3-4% населення всієї планети. При цьому, число випадків цього захворювання у жінок перевищує число випадків у чоловіків в 4-8 разів.

Причини виникнення АІТ

АІТ є аутоімунним захворюванням, при якому імунна система помилково атакує щитовидну залозу. Точні причини цього порушення досі невідомі, але існують певні фактори ризику, які можуть збільшити ймовірність розвитку АІТ:

• Генетична схильність: Сімейний анамнез захворювань щитовидної залози або інших аутоімунних хвороб підвищує ризик розвитку АІТ.
• Гормональні зміни: АІТ частіше виникає у жінок, особливо під час вагітності або після пологів, коли відбуваються значні гормональні коливання.
• Екологічні фактори: Деякі екологічні фактори, такі як надлишок йоду або опромінення, також можуть стимулювати розвиток цього захворювання.

Симптоми АІТ

Основними симптомами АІТ є зниження функції щитовидної залози, що призводить до гіпотиреозу. Серед найпоширеніших симптомів:

• Відчуття постійної втоми
• Збільшення ваги
• Сухість шкіри
• Ламкість волосся та нігтів
• Набряки обличчя
• Відчуття холоду
• Депресія або погіршення настрою

Лікування АІТ

Лікування АІТ зазвичай спрямоване на корекцію рівня гормонів щитовидної залози. Це може включати:

• Гормонозамісну терапію: Призначення синтетичного гормону тироксину (Т4) допомагає підтримувати нормальний рівень гормонів у крові.
• Регулярний моніторинг: Пацієнти з АІТ повинні регулярно проходити аналіз крові для оцінки рівня тиреотропного гормону (ТТГ), щоб коригувати дозування ліків.

Чи можна повністю вилікувати АІТ?

На жаль, повністю вилікувати АІТ неможливо, оскільки це хронічне захворювання. Однак за допомогою правильної терапії можна контролювати симптоми і підтримувати нормальний рівень гормонів щитовидної залози, що значно покращує якість життя пацієнта.

Ця інформація підкреслює важливість раннього виявлення АІТ та регулярного контролю стану щитовидної залози.

АІТ: Види та форми патології щитовидної залози

Аутоімунний тиреоїдит має кілька форм перебігу, кожна з яких може впливати на функцію щитовидної залози по-різному. Ці форми розрізняються за характером розвитку та симптомами.

Основні форми АІТ:

1. Хронічна форма
   Це найпоширеніший вид аутоімунного тиреоїдиту. Він розвивається через підвищену активність Т-лімфоцитів, що атакують тканини щитовидної залози. З часом це може призводити до зниження функції залози і розвитку гіпотиреозу.
2. Післяпологова форма
   Ця форма АІТ є досить поширеною серед жінок після вагітності і виникає через гормональні зміни під час вагітності. Як правило, післяпологова форма добре піддається лікуванню, і функція щитовидної залози відновлюється протягом кількох місяців після пологів.
3. Безсимптомна (безболісна) форма
   Найскладніша для діагностики форма АІТ, оскільки не супроводжується вираженими симптомами. Регулярні обстеження щитовидної залози допомагають вчасно виявити цю форму патології.
4. Цитокін-індукована форма
   Розвивається у відповідь на прийом певних медикаментів, що застосовуються для лікування захворювань печінки або крові. Лікування цієї форми АІТ є більш складним і тривалим.

Форми хронічного АІТ за характером ураження:

1. Гіпертрофічний АІТ
   Щитовидна залоза збільшується у розмірах, що спричиняється накопиченням лімфоцитів у тканинах залози. Це може призводити до утворення вузлів і порушення нормальної роботи залози.
2. Атрофічний АІТ
   Ця форма виникає на пізніх стадіях розвитку аутоімунного тиреоїдиту. Паренхіма щитовидної залози заміщується фіброзною тканиною після загибелі більшості фолікулів, що призводить до значного зниження функції залози.

Консультація ендокринолога онлайн в Києві – Доступна та зручна діагностика

Онлайн консультація ендокринолога – це зручний спосіб отримати професійну медичну допомогу, не виходячи з дому. У клініці DocLife Київ ви можете пройти онлайн консультацію ендокринолога за результатами ваших аналізів або діагностики. Для цього необхідно попередньо надіслати результати аналізів, щоб лікар міг ознайомитися з вашим станом і надати вам фахові рекомендації.

Вартість онлайн консультації ендокринолога становить 500 грн, і її можна легко оплатити дистанційно через наш сервіс онлайн-оплати.

Як отримати консультацію ендокринолога онлайн?

1. Надішліть результати аналізів через форму на нашому сайті або надішліть їх через Вайбер Чат Клініки.
2. Оплатіть консультацію через онлайн оплату на сайті.
3. Заплануйте консультацію та отримайте детальні рекомендації від нашого ендокринолога.

Докладніше про умови онлайн-консультації ви можете дізнатися на сторінці Док Лайф.

---

Фази розвитку хронічного аутоімунного тиреоїдиту

Аутоімунний тиреоїдит проходить кілька фаз розвитку, кожна з яких має свої особливості:

1. Еутиреоїдна фаза
   Гормональний фон залишається в межах норми, симптоми відсутні. Ця фаза може тривати роками без явних ознак захворювання.
2. Субклінічний гіпотиреоз
   Починає змінюватися рівень гормонів щитовидної залози, ТТГ підвищений, але явних симптомів захворювання ще немає. Виявити зміни можна лише за допомогою аналізів крові.
3. Явний гіпотиреоз
   Рівень Т3 і Т4 значно знижується, з’являються типові симптоми гіпотиреозу, а щитовидна залоза збільшується в розмірах.

Сучасні діагностичні методи дозволяють точно визначити форму та стадію АІТ, що дозволяє лікарю розробити ефективний план лікування.

Джерело інформація : https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.9.3.1.

Причини та наслідки захворювання АІТ

На сьогодні не існує точної та повної інформації про причини розвитку аутоімунного тиреоїдиту. Оскільки гормональна регуляція в організмі людини вивчена не до кінця, аутоімунні захворювання лікуються досить складно.

Зараз відомі такі причини аутоімунного тиреоїдиту:

• запальні процеси в паренхімі щитоподібної залози;
• хронічні інфекції в організмі;
• безконтрольний прийом лікарських препаратів;
• прийом великої кількості йоду в будь-якій формі;
• часті стреси;
• несприятлива екологічна обстановка;
• вплив іонізуючого випромінювання;
• перенесені ГРВІ чи грип;
• вагітність і пологи (підвищують ризик розвитку тиреоїдиту на 20%);
• генетична схильність;
• травми щитоподібної залози.

Саме спадковість вважається головною причиною розвитку захворювання, оскільки визначити точно, який саме фактор провокує розвиток тиреоїдиту, поки не вдалося. Тому, якщо в сім’ї є родичі з цією патологією, варто пройти діагностику і тим, у кого захворювання не було виявлено.

Патогенез АІТ

В основі патогенезу аутоімунного тиреоїдиту лежить продукування імунною системою антитіл, які руйнують структуру паренхіми щитоподібної залози. Впливаючи на тироцити, антитіла провокують руйнування клітин щитоподібної залози.

На початкових стадіях процес ніяк не позначається на самопочутті, а при його прогресуванні, зниженні функції щитоподібної залози та виробленні тиреоїдних гормонів, розвивається аутоімунний тиреоїдит, симптомами якого є підвищене продукування тиреотропного гормону (ТТГ) і розвиток гіпотиреозу. На На тлі ХАІТ можливий розвиток тимчасового гіпертиреозу (тиреотоксикозу), який розвивається через вивільнення гормонів зі зруйнованих клітин щитоподібної залози.

Клінічна картина Аутоімунний тиреоїдит

Ознаки аутоімунного тиреоїдиту пов’язані з порушенням роботи щитоподібної залози: підвищеним або недостатнім виробленням гормонів.

Основні симптоми аутоімунного тиреоїдиту:

• пригнічений стан, млявість, аж до настання депресії;
• зміна тембру голосу (голос стає більш грубим, сиплим);
• випадання волосся;
• сухість шкірного покриву;
• першіння у горлі;
• погіршення пам’яті;
• збільшення розмірів щитоподібної залози;
• тахікардія в спокійному стані;
• серцеві патології;
• тремор кінцівок;
• підвищена дратівливість;
• часті зміни настрою;
• безпричинна зміна ваги (набір при гіпотиреозі і різке зниження при тиреотоксикозі);
• відчуття постійної втоми навіть після тривалого сну.

Крім всіх перерахованих вище симптомів, ознаками зниження рівня Т3 і Т4 є:

• набряклість обличчя;
• озноб і боязнь холоду;
• закрепи;
• зниження лібідо;
• брадикардія;
• підвищення артеріального тиску;
• порушення менструального циклу;

Особливості перебігу при вагітності

Аутоімунний тиреоїдит під час вагітності може себе ніяк не проявляти, а деякі симптоми жінка може сприймати як стани, що властиві вагітності. Тому, у вагітних захворювання виявляється найчастіше випадково. Однак, патології іноді можна виявити при пальпації. Тиреоїдит відчувається як неприродне ущільнення. Виявивши подібне, жінка повинна звернутися до лікаря.

У жінки з діагностованим раніше тиреоїдитом в I триместрі продукування гормонів щитоподібної залози збільшується, що є природним процесом. Як наслідок, поліпшується самопочуття і виникає хибне переконання, що хвороба відступила. Однак, після пологів патологія може проявити себе ще більш інтенсивно, тому захворювання має перебувати під постійним контролем.

АІТ має прямий вплив на вагітність. Недостатнє або, навпаки, надлишкове вироблення тиреоїдних гормонів надалі позначається на здоров’ї майбутньої матері та плоду.

Діагностика АІТ

Діагностика аутоімунного тиреоїдиту починається з консультації ендокринолога, який збирає анамнез, проводить огляд пацієнта і за допомогою пальпації визначає наявність або відсутність патологічних змін в структурі щитоподібної залози. Після цього призначаються інструментальні та лабораторні методи діагностики АІТ:

• аналізи крові на рівень тиреоїдних гормонів (АТ-ТПО, АТ-ТТГ, ТТГ, Т3, Т4);
• УЗД щитоподібної залози;
• сцинтиграфія (за показаннями);
• тонкоголкова біопсія (за показаннями).

Диференціальна діагностика хронічної та деструктивної форми патології проводиться на тлі замісної гормональної терапії. Пацієнт протягом року приймає препарати для стабілізації стану, після чого лікування відміняють і контролюють коливання гормонального фону. Якщо зміни не відбуваються, значить, пацієнт знаходиться в стадії стійкої ремісії та вимагає тільки спостереження.

Лікування АІТ: Як контролювати захворювання

Лікування аутоімунного тиреоїдиту (АІТ) – це тривалий процес, спрямований на стабілізацію стану пацієнта та контроль над захворюванням. Хоча повного одужання досягти неможливо, терапія допомагає домогтися тривалої ремісії, поліпшити якість життя та запобігти ускладненням.

Основні підходи до лікування АІТ:

1. При гіпертиреозі (гіперфункції щитовидної залози):
   Призначаються медикаменти, що знижують вироблення гормонів щитовидною залозою, для зменшення ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
2. При гіпотиреозі:
   Використовуються синтетичні замінники гормонів щитовидної залози (левотироксин), які допомагають підтримувати нормальний рівень тиреоїдних гормонів у крові.
3. При активному запальному процесі:
   Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) можуть бути використані для зменшення запалення, у вигляді таблеток або ін’єкцій.
4. При підгострому тиреоїдиті:
   Призначаються глюкокортикоїди для зменшення запального процесу та контролю симптомів.
5. У разі розростання тканин щитовидної залози:
   Якщо відбувається значне збільшення залози, що підвищує ризик розвитку онкології, може бути рекомендована часткова або повна резекція щитовидної залози (тиреоїдектомія).

Народні методи та їх роль

Лікування аутоімунного тиреоїдиту народними засобами не може замінити медикаментозну терапію. Деякі природні препарати можуть підтримати загальний стан здоров’я, проте основне лікування має проводитися під контролем лікаря.

---

Контроль і профілактика АІТ

Після досягнення стабілізації стану важливо регулярно спостерігатися у ендокринолога для моніторингу функції щитовидної залози. Контрольні огляди зазвичай проводяться не рідше ніж двічі на рік, включаючи аналізи крові на рівень ТТГ, Т3 і Т4. Це допоможе вчасно виявити можливі відхилення та відновити терапію, запобігаючи загостренню хвороби.

Профілактика АІТ:

• Своєчасна діагностика: Важливо регулярно проходити діагностику щитовидної залози, особливо якщо в анамнезі є генетична схильність до аутоімунних захворювань.
• Контроль йодоспоживання: Прийом йодовмісних препаратів має відбуватися тільки за призначенням лікаря, щоб уникнути перевантаження щитовидної залози.
• Консультація ендокринолога: При появі симптомів, таких як порушення менструального циклу, незрозуміле збільшення або зниження ваги, або дискомфорт у зоні щитовидної залози, необхідно звернутися до ендокринолога для проведення обстеження.

Пацієнтам з генетичною схильністю до аутоімунних захворювань варто перебувати під постійним наглядом лікаря та дотримуватися рекомендованого плану лікування.