Ін’єкції гіалуронової кислоти – Внутрішньосуглобові ін’єкції

Внутрішньосуглобові ін’єкції гіалуронової кислоти, Курс лікування, 1 раз на рік по 3-5 внутрішньосуглобових ін’єкцій раз в один тиждень.

Внутрішньосуглобові ін’єкції один із найбільш ефективних та перспективних методів лікування остеоартрозу суглобів препаратами гіалуронової кислоти. Курс лікування призначає ортопед, за результатами діагностики МРТ суглобів та УЗД суглобів. Схема лікування та графік ін’єкцій може бути такою – 1 раз на рік по 3-5 внутрішньосуглобових ін’єкцій з інтервалами в один тиждень. За необхідності курс лікування повторюють через рік.

З 2003 року цей метод ін’єкції гіалуронової кислоти входить до списку заходів, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я для пацієнтів з легкими та помірно вираженими симптомами остеоартрозу (стадії 2 та 3 за Келлгреном).

Найчастіше внутрішньосуглобова терапія препаратами гіалуронової кислоти застосовується в комплексі з іншими консервативними методами лікування: таблетки, мазі, звичайні уколи і т. д. Вона істотно зменшує залежність від аналгетиків і протизапальних препаратів, надає тривалий лікувальний ефект, уповільнює необхідність проведення операції із заміни суглоба.

Остеоартроз суглобів, діагностика та лікування

Остеоартроз суглобів – це найчастіше захворювання суглобів із поразкою як великих, і дрібних суглобів. Початок остеоартрозу провокується дуже різноманітними факторами, у тому числі порушення розвитку, обміну речовин, травма суглоба, але в будь-якому випадку в патологічний процес залучаються всі тканини суглоба, особливо страждає на хрящову тканину.

Суглобовий хрящ, що покриває суглобові поверхні кісток, є досить зносостійким і досить еластичним, щоб пом’якшувати удари, і слизьким, щоб запобігти тертю однієї кістки про іншу. Це можливо завдяки унікальній будові хрящової тканини: у желеподібній субстанції, утвореній глікозаміногліканами, розташовані волокна сполучної тканини. За рахунок матриці здійснюється живлення хряща та відновлення пошкоджених волокон. Подібна будова робить хрящ схожим на губку – у спокійному стані він вбирає рідину, а при навантаженні видавлює її в суглобову порожнину, забезпечуючи ніби мастило суглоба. У нормі у суглобовому хрящі врівноважені процеси утворення (синтезу) та руйнування (деградації).

Капсула суглоба, що обмежує порожнину суглоба і складається з двох оболонок: зовнішньої фіброзної та внутрішньої – синовіальної оболонки. Синовіальна оболонка транспортує поживні речовини для хряща, позбавленого кровоносних судин.

Остеоартроз суглобів та його поява зумовлена в значній мірі порушенням нормальної структури суглобового хряща, що зумовлено запаленням, що розвиваються у хрящі, у внутрішньому шарі капсули суглоба – в синовіальній оболонці суглоба. Особливого значення мають також патологічні процеси, що розвиваються та протікають у субхондральній кістці, де можуть бути виявлені мікропереломи, зміни її структури. По краях суглоба формуються кісткові вирости (остеофіти), що ніби компенсують втрату хряща за рахунок збільшення суглобових поверхонь, і кісти (порожнини) у цій частині кістки. Це причина деформацій суглобів при артрозі. У народі такий стан називають «відкладення солей», що є просто неграмотною назвою остеоартрозу.

Основа лікувального ефекту препаратів Гіалуронової кислоти

Гіалуронова кислота входить до складу синовіальної рідини здорового суглоба та є природним структурним компонентом суглобового хряща. При остеоартрозі в синовіальній рідині суглоба відбувається зменшення концентрації гіалуронової кислоти, що призводить до збільшення тертя у суглобі, наростання дегенеративних змін у хрящі. Внутрішньосуглобове введення препаратів гіалуронової кислоти позитивно впливає на обмінні процеси в тканинах суглоба і в хрящі: гіалуронат натрію утворює на пошкодженому хрящі захисну плівку, що оберігає хрящ від подальшого руйнування і покращує ковзання дотичних поверхонь. Крім того, препарати гіалуронової кислоти проникають углиб хряща, покращуючи його пружність та еластичність. Завдяки гіалуронової кислоти “підсохлий” і хрящ, що витончився при артрозі, відновлює свої амортизуючі властивості. В результаті зменшується біль та скутість у суглобі, відновлюється функція та обсяг рухів.

Застосування гіалуронової кислоти в суглобах

Препарати гіалуронової кислоти можна вводити практично в будь-які суглоби людини, але найчастіше вони вводяться в колінні, тазостегнові та плечові суглоби.

Перші наслідки лікування та застосування внутрішньосуглобових ін’єкції препаратів гіалурової кислоти:

• зменшення болю та поліпшення рухливості суглобів
• зменшення потреби у знеболювальних та протизапальних препаратах
• збереження лікувального ефекту протягом року після повного курсу лікування
• стимуляція синтезу природної/природної гіалуронової кислоти та відновлення пружності суглобового хряща
• уповільнення прогресування остеоартрозу та можливість уникнути радикального хірургічного заходу щодо заміни ураженого суглоба на штучний або щонайменше відкласти питання про операцію на пізніший термін
• чудова переносимість та відсутність серйозних побічних явищ

Внутрішньосуглобові ін’єкції гіалуронової кислоти. Процедура введення ін’єкції препаратів гіалуронової кислоти лікарем ортопедом

В медичному центрі DocLife внутрішньосуглобові ін’єкції та введення самих препаратів проводяться строго під візуальним контролем УЗД. Саме під контролем УЗД гарантується точне потрапляння до порожнини суглоба та введення оптимальної дози лікарського препарату.

Внутрішньосуглобові ін’єкції виконуються висококваліфікованими ортопедами з великим досвідом роботи в стерильних умовах з дотриманням усіх правил безпеки для пацієнта.

Найчастіше рекомендується курс лікування – 1 раз на рік по 3-5 внутрішньосуглобових ін’єкцій з інтервалами в один тиждень. За необхідності курс лікування повторюють за рік.

Вибір препарату гіалуронової кислоти. Консультація ортопеда

На фармацевтичному ринку України продаються кілька десятків препаратів гіалуронової кислоти для внутрішньосуглобового введення як зарубіжних, так і вітчизняних виробників. Вони відрізняються молекулярною вагою, відсотковим вмістом гіалуронової кислоти, методом отримання молекули і т. д. Проте універсального препарату, який би підходив усім пацієнтам і був би найефективнішим поки що немає, тому лікар ортопед нашого Медичного центру DocLife індивідуально консультують кожного пацієнта і, залежно від стадії та течії остеоартрозу, підбирають найбільш підходящий препарат.

Причини виникнення остеоартрозу

Якоїсь однієї причини, що призводить до розвитку захворювання остеоартрозу, очевидно, не існує. Має значення ряд факторів, що так чи інакше послаблюють хрящ, шкідливий вплив яких протягом життя підсумовується і в результаті призводить до розвитку артрозу. Початок захворювання в цій ситуації можна охарактеризувати як несприятливий збіг обставин, причому у кожної людини ці обставини є різними. Тим не менш, можна виділити ряд факторів, наявність яких підвищує ризик розвитку артрозу.

1. СТАРІННЯ – З віком хрящ стає менш еластичним і втрачає свою опірність навантаженню. Це не означає, що у всіх людей у ​​старості розвивається артроз. Але за наявності інших факторів, з віком ризик захворіти підвищується.
2. ВРОДЖЕНІ ОСОБЛИВОСТІ – В даний час широко поширений синдром дисплазії сполучної тканини. Це вроджена слабкість сполучної тканини, що виявляється підвищеною рухливістю суглобів, раннім розвитком остеохондрозу, плоскостопістю. При не дотриманні певного рухового режиму цей стан може призводити до розвитку артрозу в молодому віці. Інша, досить часта вроджена аномалія – ​​повний або неповний вивих тазостегнового суглоба (саме тому проводяться профілактичні огляди новонароджених відразу після народження), який, якщо він неправильно вправлений або невірно лікувався, призводить з віком до тяжкої форми остеоартрозу тазостегнового суглоба.
3. ГЕНЕТИЧНА СХИЛЬНІСТЬ – Доведено, що схильність до вузликової форми артрозу з ураженням багатьох суглобів передається у спадок. У жінок, мати яких страждала на цю форму артрозу, ризик захворіти підвищений.
4. ТРАВМИ – Сприяти розвитку артрозу можуть сильні одномоментні травми, що супроводжуються забиттям, переломом, вивихом, пошкодженням зв’язкового апарату суглоба, або мікротравматизація суглоба, що повторюється. Мікротравматизація є причиною розвитку артрозу у працівників низки професій та професійних спортсменів. Прикладом може бути розвиток артрозу колінного суглоба у шахтарів, футболістів; артроз ліктьових та плечових суглобів у працюючих з відбійним молотком; артроз дрібних суглобів кистей у секретарів – друкарок, ткалях; артроз гомілковостопних суглобів у балерин; артроз суглобів рук боксерів і т.д.
5. СУПУТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ – Будь-які порушення обміну речовин, ендокринні розлади сприяють розвитку артрозу. Артроз частіше розвивається у опасистих людей, у хворих на цукровий діабет, захворюваннями щитовидної залози, у жінок у клімактеричному періоді. Різні порушення кровообігу в кінцівках, такі як варикозна хвороба вен, атеросклероз, також сприяють розвитку артрозу.