Вульвовагініт – консультація від Dr.lina.g

Що таке вульвовагініт?

Це запалення слизової оболонки статевих органів (вульви та піхви).

Провокуючими факторами патології є:

Неправильне дотримання правил гігієни зовнішніх статевих органів.
Туалет вульви повинен проводитись щодня з використанням засобів з відповідним рН. Важливо знати, що проводити гігієнічні процедури потрібно за спереду назад.

Відсутність постійного статевого партнера.
Часта зміна партнерів, нерегулярне статеве життя, відмова від застосування бар’єрних контрацептивів сприяють розвитку захворювань, що передаються статевим шляхом.

Метаболічні хвороби.
Патологічні процеси, у яких порушується основний обмін (тиреотоксикоз, гіпотиреоз, цукровий діабет) призводять до порушення піхвової мікрофлори.

Гормональні розлади.
У підлітковому віці та під час менопаузи відбуваються активні гормональні стрибки, що також відбивається на кислотно-лужному (рН) рівновазі слизової оболонки макроорганізму.
Прийом медикаментів та деякі види терапії.
Безконтрольний прийом лікарських засобів, хіміо- та променева терапія сприяють активації грибкової флори з формуванням вульвовагініту.

Діагностика вульвовагініту

Щоб остаточно підтвердити діагноз вульвовагініту, важливо провести ряд інструментальних та лабораторних досліджень. Це дозволить виявити причину патології, особливості перебігу та на підставі цього скласти максимально ефективний план лікування.

Насамперед потрібен прийом гінеколога з оглядом на кріслі та забором мазків на мікрофлору. Якщо є свідчення, то проводять такі дослідження, як:

Кольпоцервікоскопію (для дівчат проводять вагіноскопію) – огляд за допомогою кольпоскопа стінок піхви та шийки матки.
При вульвовагініті підтверджується перерахована вище симптоматика, а при введенні гінекологічного дзеркала хвора може відзначати різку болючість через наявність запалення.

Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження урогенітальних виділень.

Для того, щоб визначити етіологічний фактор, що викликав розвиток захворювання, проводять лабораторну діагностику шляхом бактеріологічного дослідження та мікроскопії мазків матеріалів. Матеріали для мазків беруться із сечівника, шийного каналу та піхви. У дівчаток, які не живуть статевим життям тільки з сечовипускального каналу та заднього склепіння, при цьому використовується особливий інструмент – ложка Фолькмана. Також проводять високоточні дослідження: ПЛР-аналіз (полімеразна ланцюгова реакція) та МФА (метод флуоресціюючих антитіл). Також важливими є клінічний аналіз крові, аналіз сечі, а у маленьких дівчаток проведення зіскрібка на ентеробіоз.

Проводять диференціювання діагнозу між різними видами вульвовагінітів (специфічні, неспецифічні), а також з іншими захворюваннями. Для виключення висхідної або низхідної інфекції проводять ультразвукове дослідження органів малого тазу. При тяжкому розвитку патології, незвичайному або рецидивному перебігу бажана консультація суміжних фахівців: дерматовенеролога, інфекціоніста, імунолога, алерголога, уролога. Потреба у консультації та вибір спеціаліста визначається особливостями течії.