Показання до МРТ та протипоказання МРТ

Комп’ютерна томографія КТ та магнітно-резонансна томографія МРТ – два сучасні високотехнологічні методи променевої діагностики, що досить широко застосовуються в медицині.

Завдяки високій інформативності МРТ та КТ досліджень їм часто відводиться роль останніх інстанцій у підтвердженні діагнозів, поставлених іншими методами дослідження або на підставі клінічних проявів захворювань.

Незважаючи на схожу форму візуального представлення інформації у вигляді пошарових зрізів певної області людського тіла, принцип роботи цих методів докорінно відрізняється.

Так, комп’ютерна томографія КТ – це рентгенологічний метод дослідження, а магнітно-резонансна томографія МРТ полягає в застосуванні постійного магнітного поля із високим значенням індукції.

У зв’язку з різними фізичними принципами побудови зображень кожен метод має свої переваги та недоліки. Так, основними недоліками комп’ютерної томографії є ​​досить висока доза рентгенівського випромінювання, одержувана пацієнтом при обстеженні, і низька природна контрастність м’яких тканин, у зв’язку з чим часто доводиться застосовувати внутрішньовенне введення контрастного засобу йоду. Натомість явними перевагами КТ є можливість детального розгляду легеневої тканини та кісткових структур, що важко або навіть неможливо під час проведення рутинних МРТ досліджень.

До переваг МРТ відноситься чудова візуалізація м’яких тканин, міжхребцевих дисків, хрящів та зв’язувального апарату великих суглобів, можливість діагностики патології спинного мозку, жовчних шляхів, мікроосередкових уражень гіпофіза. Завдяки цим розбіжностям КТ та МРТ поділяють свої «сфери впливу».

Так, комп’ютерна томографія завдяки високій швидкості дослідження та відносній простоті його проведення зайняла міцну нішу в екстреній медицині, де важлива кожна витрачена секунда. Магнітно-резонансна томографія, що довше виконується, переважно плановим пацієнтам. Якщо говорити докладніше про кожен метод, слід зазначити, що показаннями для комп’ютерної томографії є ​​наявність захворювань головного та спинного мозку, ЛОР-органів, хребта, судин шиї та магістральних судин, серця, легенів, органів середостіння, печінки, нирок, підшлункової залози, репродуктивної системи та інших патологій, що вимагають деталізації після виявлення їх скринінговими методами.

Проте дослідження має призначатися лікарем після детальної оцінки скарг пацієнта, даних об’єктивного огляду та результатів інших лабораторних та інструментальних досліджень (за винятком екстрених випадків). Абсолютними протипоказаннями до проведення комп’ютерної томографії є ​​вагітність на будь-яких термінах та тяжкість стану пацієнта. Дітям молодшого віку КТ призначають тільки в тому випадку, якщо не застосовні інші, безпечніші методи дослідження. КТ-дослідження також може бути проведено пацієнтам, які страждають високими ступенями ожиріння (вага понад 150 кг), т.к. томограф не розрахований на таке навантаження.

Показання до МРТ та протипоказання МРТ діагностики

Показання до МРТ головного мозку:

• Пухлини або метастатичні ураження головного мозку та його оболонок, черепно-мозкових нервів (при необхідності проводиться додаткове дослідження із застосуванням методики МРТ контрастного посилення зображення);
• МРТ контроль після оперативного лікування, видалення пухлини чи інших новоутворень (при необхідності проводиться додаткове дослідження із застосуванням методики контрастного посилення зображення). Після видалення внутрішньомозкових гліальних пухлин проведення контрольного МР-дослідження з контрастом протягом (за відсутності ознак клінічного погіршення стану пацієнта).
• посттравматичні гематоми та контузійні ушкодження мозкової тканини, наслідки перенесених у минулому черепно-мозкових травм (ЧМТ) та оперативних втручань. Дослідження з приводу гострої черепно мозгової травми є доцільним після 3-х діб від моменту травми (за винятком підозри на ураження стовбура головного мозку та мозкових структур основи мозку).
• гострі порушення мозкового кровообігу;
• патологія судин головного мозку – артеріо-венозна мальформація судин головного мозку, кавернозні ангіоми, аневризми (неускладнені та ускладнені субарахноїдальним або паренхіматозно-субарахноїдальним крововиливом);
• хронічні судинні захворювання головного мозку (дисциркуляторна енцефалопатія, віддалені наслідки ВНМК);
• інфекційні та паразитарні захворювання головного мозку (в т.ч. ускладнені абсцедуванням);
• демієлінізуючі захворювання Центральної Нервової Системи;
• нейродегенеративні захворювання;
• токсичні та метаболічні енцефалопатії;
• аномалії розвитку головного мозку та області краніовертебрального переходу;
• гідроцефальний та гіпертензійний синдроми неясної етіології (при технічній неможливості проведення рентгенівської КТ або неможливості встановлення причини вищевказаних синдромів за отриманими даними КТ).

Для пацієнтів у тяжкому стані, неадекватних та неконтактних, з різним ступенем порушення свідомості, які потребують проведення реанімаційних заходів, доцільно обстеження головного мозку на рентгенівському комп’ютерному томографі (за відповідними показаннями).

Це пов’язано з відносною тривалістю стандартного МР-дослідження головного мозку (близько 15-20 хвилин), труднощами надання анестезіологічної допомоги у приміщенні МР-томографа та неможливістю забезпечити адекватне моніторування показників життєво важливих функцій пацієнта протягом усього дослідження, що може стати додатковою загрозою життю пацієнта.

МРТ томографія гіпофізу головного мозку:

• об’ємні патологічні утворення гіпофіза (пухлини, кісти, крововиливи);
• об’ємні патологічні утвори селярної області.

МРТ томографія орбіт:

• новоутворення очних яблук, ретробульбарного простору, слізної залози та слізного мішка (> або = 3 мм);
• новоутворення екстраорбітальної локалізації (інтракраніальної, інтраназальної або внутрішньосинусної) – за наявності клінічних даних пухлинної інвазії в орбіту;
• аутоімуна офтальмопатія;
• запальні захворювання орбіт (підозра на абсцедування);
• травматичні зміни очних яблук, окорухових м’язів та ретробульбарного простору, виключення гематом ретробульбарного простору;
• неферомагнітні рентгенонеконтрастні сторонні тіла орбіт (> або = 3 мм).

МР-томографія орбіт за перерахованими вище показаннями проводиться при технічній неможливості проведення рентгенівської КТ або для уточнення даних КТ. Оцінка стану кісткових структур (стінок) орбіт не є показанням до МРТ орбіт!

МРТ томографія придаточних пазух (ППН):

• новоутворення слизової ППН;
• гострі та хронічні запальні зміни слизової оболонки ППН, наявність рідини в приносових пазухах;
• кісти ППН.

МРТ томографія ППН за перерахованими вище показаннями проводиться при технічній неможливості проведення рентгенівської КТ або для уточнення даних КТ.Оцінка стану кісткових структур (стінок) придаткових пазух носа не є показанням до МРТ придаткових пазух носа!

МРТ томографія хребта та спинного мозку:

• новоутворення хребта, спинного мозку та його корінців, структур хребетного каналу (в т.ч. та метастатичні ураження); При необхідності проводиться додаткове дослідження із застосуванням методики МРТ контрастного посилення зображення.
• онкогематологічні захворювання хребта, епідуральної клітковини та паравертебральних м/тканин;
• запальні захворювання хребта та епідурального простору (спондиліт, епідурит, епідуральний абсцес), спинного мозку (мієліт); запальні зміни паравертебральних м’яких тканин (міозит, міжм’язовий абсцес); При необхідності проводиться додаткове дослідження із застосуванням методики контрастного посилення зображення.
• гострі травматичні пошкодження хребта та спинного мозку, віддалені наслідки перенесених хребетних та спинальних травматичних ушкоджень;
• демієлінізуючий процес спинного мозку;
• гострі порушення спинального кровообігу;
• аномалії розвитку спинного мозку (в т.ч. області краніовертебрального переходу), аномалії розвитку судин спинного мозку та епідурального простору;
• дегенеративні зміни хребта та міжхребцевих дисків, грижі дисків, дегенеративні зміни міжхребцевих суглобів.

МРТ томографія нирок та наднирників:

• новоутворення нирок;
• кісти нирок;
• новоутворення надниркових залоз;
• гіперплазія надниркових залоз.

МРТ томографія нирок і надниркових залоз за перерахованими вище показаннями проводиться при технічній неможливості проведення рентгенівської КТ або для уточнення даних УЗД і КТ.

МРТ печінки і жовчівиводних шляхів:

• новоутворення, запальні або дегенеративні зміни печінки;
• жовчнокам’яна хвороба.

МРТ томографія органів малого тазу:

• новоутворення, запальні або дегенеративні зміни матки та її придатків;
• новоутворення, запальні або дегенеративні зміни передміхурової залози. Рішення про необхідність проведення додаткового МРТ-дослідження із застосуванням МРТ контрастних препаратів приймають лікарі відділення. залежно від характеру виявленої патології при стандартному МРТ-дослідженні.

Протипоказання МРТ

Абсолютні протипоказання МРТ :

• штучні водії серцевого ритму (серце може перейти до асинхронного режиму роботи під впливом градієнтного магнітного поля);
• внутрішньочерепні феромагнітні гемостатичні кліпси судин головного мозку (при зміщенні може статися пошкодження судини та кровотеча);
• аортальні кліпси;
• електроди;
• феромагнітні металеві імплантати;
• металоконструкції в анатомічній ділянці, що підлягає дослідженню (металеві пластини, дистрактори тощо);
• періорбітальні феромагнітні сторонні тіла (при зміщенні може статися пошкодження очного яблука);
• феромагнітні або електронні імплантати середнього вуха;
• виражена клаустрофобія;
• обмеження ваги пацієнта (трохи більше 150 кг).

Відносні протипоказання МРТ:

• помірна клаустрофобія;
• епілепсія, шизофренія;
• вагітність (особливо у першому триместрі);
• декомпенсована серцева недостатність;
• протези клапанів серця;
• кровоспинні кліпси іншої локалізації;
• імплантовані нейростимулятори або відведення;
• інсуліновий насос;
• украй тяжкий стан хворого;
• необхідність у фізіологічному моніторингу;
• неможливість для пацієнта зберігати нерухомість під час обстеження.

Більшість медичних пристроїв є умовно сумісними із МРТ. Це означає, що обстеження пацієнтів із встановленими стентами, внутрішньосудинними котушками, фільтрами, протезами серцевих клапанів може проводитися за наявності клінічних показань за погодженням із спеціалістом з променевої діагностики на основі інформації компанії-виробника про характеристики металу, з якого виготовлено встановлений пристрій.

Наявність металевих зубів, танталових дужок на грудині протипоказанням до дослідження не є, хоча може знижувати якість зображення при МРТ голови.

МРТ Сіменс